Историческое творчество и саморазвитие.

У вчорашній публікації я пригадала події Празької весни, зокрема виділивши історичну постать Яна Палаха.
Сьогодні ж запропоную вашій увазі втілення цих подій у творчості двох осіб. Перша особа – фотограф Йозеф Куделка, друга людина – співак Франческо Ґуччіні. Виділяю з поміж усіх інших творів присвячених періоду Празької весни ті творіння, які мені припали найбільш до душі. Якщо хтось має що додати з цього приводу – буду вдячна.
Отож почнемо з перегляду унікальних історичних знімків, які теж мають свою історію. Це фото Йозефа Куделки, їх було таємно вивезено з країни після подій у 60-х, а ім’я фотографа залишилось невідомим аби уникнути переслідувань не лише його самого, а й його сім’ї. Лише через 16 років (у 1975) після Празької Весни автор цих знімків зумів заявити світу про свою причетність до них і отримати нагороду за історичні зображення.

Окрім того, додаю відео, де є як і історичні зображення, так і теперішні фото Праги. Все це в супроводі пісні Франческо Ґуччіні «Празька Весна», яку він власне і посвятив Яну Палаху. У пісні символічно описуються події, а сам Ян Палах прирівнюється до Яна Гуса (чеський вчений, що у 15 столітті був визнаний єретиком і засудженим до спалення на вогнищі). Переклад пісні, звісно що, додаю.
Di antichi fasti la piazza vestita
Grigia guardava la nuova sua vita,
Come ogni giorno la notte arrivava,
Frasi consuete sui muri di Praga,
Ma poi la piazza fermò la sua vita
E breve ebbe un grido la folla smarrita
Quando la fiamma violenta ed atroce
Spezzò gridando ogni suono di voce…
Son come falchi quei carri appostati,
Corron parole sui visi arrossati,
Corre il dolore bruciando ogni strada
E lancia grida ogni muro di Praga.
Quando la piazza fermò la sua vita,
Sudava sangue la folla ferita,
Quando la fiamma col suo fumo nero
Lasciò la terra e si alzò verso il cielo,
Quando ciascuno ebbe tinta la mano,
Quando quel fumo si sparse lontano,
Jan Hus di nuovo sul rogo bruciava
All’orizzonte del cielo di Praga…
Dimmi chi sono quegli uomini lenti
Coi pugni stretti e con l’odio fra i denti,
Dimmi chi sono quegli uomini stanchi
Di chinar la testa e di tirare avanti,
Dimmi chi era che il corpo portava,
La città intera che lo accompagnava,
La città intera che muta lanciava
Una speranza nel cielo di Praga,
Dimmi chi era che il corpo portava,
La città intera che lo accompagnava,
La città intera che muta lanciava
Una speranza nel cielo di Praga,
Una speranza nel cielo di Praga,
Una speranza nel cielo di Praga…
В колишню славу площа зодягнена
Сіро дивилась на своє нове життя,
Як і щодня ніч наступала,
Зі звичними фразами на мурах Праги ,
Але потім площа зупинила своє життя
І коротким був крик загубленого натовпу,
Коли полум’я жорстоке і звірське
Знищило кричачи кожен звук голосу…
То як яструби ті танки виставлені,
Пробігають слова по зчервонілих обличчях,
Пробігає біль, спалюючи кожну дорогу
І запускає крик кожен празький мур.
Коли площа зупинила своє життя,
Кров’ю спітнів загублений натовп,
Коли полум’я зі своїм чорним димом
Полишило землю і піднялось у небо,
Коли кожен мав розфарбовану руку,
Коли той дим поширився далеко,
Ян Гус знову на вогнищі горів
На горизонті празького неба…
Скажи мені, хто ті повільні люди
Зі зжатими кулаками і з ненавистю між зубів,
Скажи мені, хто ті люди втомлені
Від того, що схиляють голову крокуючи вперед
Скажи мені хто ніс тіло,
А ціле місто його супроводжувало,
А ціле місто мовчки запускало
Надію у празьке небо…
Скажи мені хто ніс тіло,
А ціле місто його супроводжувало,
А ціле місто мовчки запускало
Надію у празьке небо,
Надію у празьке небо,
Надію у празьке небо…

Читайте также  Изобретение ученых из Якутии поможет предотвратить кровоизлияния в мозг

А, що основне – можливо в когось виникне питання – Відповідь проста – задля саморозвитку, для збільшення власної культури. Саморозвиток – то найосновніше в моєму житті, вважаю, що його можна черпати звідусіль, варто лишень робити правильні висновки і зважувати їх. Я від того, що публікую тут саморозвиваюсь, думаю, що і вам не буде шкідливим почерпнути звідси якусь цікаву і можливу досі незнану інформацію.
Не припиняйте саморозвиватись! Знання – це єдине, що ніколи ніхто від вас не забере, що буде завжди поруч з вами.
22.01.2013
Ольга Врублевська
P.S. З історичних зображень я відібрала лише ті, котрі мені найбільш сподобались. Пропоную вашому перегляду ресурс звідки я їх взяла, де є більша кількість знімків вищезгаданих події.
http://foto-essay.livejournal.com/10400.html

.

Источник: vuz-chursin.ru

Оцените статью
klub-winx
Добавить комментарий